П`ятниця, 29.03.2024, 11:45
Вітаю Вас Гість
Cats World
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Календар |
« Березень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
Кімрик
Як і менська безхвоста кішка, порода кімрик сформувалася природним шляхом. Вона відома протягом декількох сторіч. Прихильники породи вважають, що в XVI ст. купецькі кораблі з Далекого Сходу привозили безхвостих кішок на острів Мен. На острові кішки спаровувалися протягом століть, народжуючи на світ тільки безхвостих кошенят. У приплодах короткошерстих менських кішок народжувалися кошенята з довгим хутром. Довге хутро є результатом мутації, що виникла в породі. Спочатку їх виставляли з короткошерстими кішками й називали менською довгошерстою.
У середині 70-х років XX ст. пухнаті менкси одержали назву «кімрик». Дуже скоро вони одержали статус нової породи. В 1989 р. кімрики одержали виставковий статус в американській Асоціації любителів кішок. Інші котячі асоціації Америки також визнали кімриків через кілька років. Порода нечисленна й не набула широкого розповсюдження.
Кімрики доброзичливі, ласкаві, віддані. За прив'язливістю нагадують собак. Чудово уживаються з дітьми. Вони розумні, грайливі, мають гарну пам'ять. Надають великого значення людській увазі. Прекрасно ловлять мишей.
Зовнішність кімрика відповідає стандарту менської кішки, відрізняючись довжиною шерстного покриву. Кімрик — міцна кішка з масивним кістяком. Тіло важке, кремезне, малих або середніх розмірів, пропорційне. Груди широкі, сильні. Спина коротка, хрестець округлий. Спина утворює вигин від плечей до хрестця. Передні кінцівки широко розставлені, короткі, з округлими невеликими лапами. Добре розвинена мускулатура, особливо на стегнах. Задні лапи довші, ніж передні, що виражається в піднесеності хрестця стосовно плечей. Це забезпечує своєрідний спосіб бігу — стрибками, як кролик.
У кімрика, як і у менкса, зустрічаються при розведенні хвости декількох типів. До виставки допускаються лише кішки, у яких замість хвоста — хрестець, а точніше, заглиблення у кінці хребетного стовпа. Періодично з'являються тварини, що мають хвости завдовжки лише в 1,5 см або обрубки, але не більше 8 см завдовжки. Зрідка народжуються кімрики із хвостами. Ці кішки не можуть брати участь у виставках. їх можна використати в розведенні, якщо інші показники відповідають стандарту.
Голова округла, велика, з випуклими вилицями. Ніс середньої довжини. Підборіддя важке, добре розвинене. Щоки наповнені. У котів звичайно важкі щоки. Біля основи кожної вібриси добре виражене заглиблення. Вуха середні або великі, високо посаджені. Широкі біля основи, звужуються догори, із загостреними кінчиками. З вушних раковин ростуть пучки волосся. Очі в кімрика великі, круглі, виразні, з невеликим скосом до носа. Зовнішній кут ока трохи вищий, ніж внутрішнього. Колір очей повинен відповідати основному забарвленню.
Хутро середньої довжини, м'яка, прилягає до тіла. На голові й передній частині тіла вона коротша. Волосяний покрив двох типів: м'яке пухнате підшерстя й довге, шовковисте, блискуче остьове волосся. Остьове волосся подовжуються в напрямку від плечей до хрестця, включаючи «штани» (на задніх кінцівках), низ живота й окружність шиї. На шиї хутро довше, ніж на інших частинах тіла, утворює комір.
Більшість американських товариств любителів кішок визнають майже всі забарвлення і їхні поєднання з білим, малюнком табі, крім шоколадного, лілового, гімалайського, а також їхніх поєднань із білим. Варіанти забарвлення описані в стандарті для персидської породи.
У стандартах американських клубів зустрічаються протиріччя.